ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

У нинішніх кризових умовах актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у “конвертах”, реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Праця – це джерело внутрішнього зростання духовних якостей людини, основа життя і багатства суспільства. Офіційне укладання трудових відносин, виплата належної суми заробітної плати відповідно до чинного законодавства – це основа соціальної захищеності працівника.

В умовах дефіциту вільних вакансій люди, з метою працевлаштування, досить часто змушені погоджуватись на будь-які умови, що запропонує роботодавець. Зазвичай, він обіцяє особі, яка працевлаштовується нелегально, більш високу заробітну плату, що створює у неї враження про переваги «тіньового» працевлаштування перед офіційним. Тому працівник погоджується на «взаємовигідні», як йому здається, умови праці, але відразу ж стає повністю безправним перед роботодавцем, тому що по відношенню до такого працівника не діють державні гарантії, передбачені трудовим законодавством. З іншого боку використання «тіньової зайнятості» фактично позбавляє роботодавця можливості вимагати від працівника виконання належним чином дорученої роботи, прав на відшкодування збитків у разі розкрадання, пошкодження майна роботодавця та інше.

Працівники, які одержують гроші в «конвертах», є заручниками самих себе. Працівник, отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, позбавляє себе соціальних виплат та гарантій.
Виплата заробітної плати у «конвертах» – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів.

Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.

Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в «конвертах» позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України, то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.

З 1 січня 2017 року 3200 х 22%=704 грн.

Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно заробітній платі.       

Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати «в конвертах» без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, «випадають» із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

 Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя нагадує, що своєчасна й повна сплата платежів у Пенсійний фонд України, а також забезпечення заробітною платою працівників не менше мінімальних соціальних стандартів – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників.

  Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним, а бюджет Пенсійного фонду матиме стабільні надходження для своєчасного фінансування пенсійних виплат. Суспільство має зрозуміти, легалізація заробітної плати - загальна проблема держави і кожного з нас, тож вирішувати її слід спільними зусиллями.