«Жители Талаковки выбрали герб поселка» - статья в «Приазовском рабочем» Шановні, односельці, до Вашої  уваги п`ять варіантів місцевої геральдики. Будь ласка, перед тим як голосувати за той, чи інший варіант, прочитайте значення кожного символу.  Підійдіть до цього питання відповідально, адже символіка населеного пункту затверджується один раз і назавжди, зміні чи скасуванню не підлягає.   

ТРАКТОВКА  СИМВОЛІВ

  Говорячи про Талаковку, неможливо оминути своєю увагою етимологію походження назви селища, адже збереглася цікава легенда походження назви селища. Із лози (тали), якою покриті берега місцевої річки Кальміус селяни виробляли корзини та кошики, а пани – різки, якими карали кріпаків за найменшу провину. Тож люди казали: «Пан лупе, тала кує». Звідси і назва хутора - Талаковка. Ця рослина (кущ тали) відображена на проектах № 1 и № 5. В геральдиці зображення рослин (це стосується і калини в проекті №3) означає відродження, процвітання, стабільність і благополуччя, нагадує нам весну, навиває радість.

Діагональний перев’яз, що перетинає щит герба в проекті № 1, представлений в синьому кольорі, він символізує річку Кальміус (Геррос) – священну річку Скіфії та нагадує нам, що ще за часів Катерини ІІ саме по цій річці проходив кордон між Катеринославщиною та Донщиною, лівий берег якої був російським, а правий – українським. Ця територіальна особливість показана (крім проекту№1) двопольовим діленням щитів в проектах № 2, 3 і 5.

Розміщена у центрі лазурного перев’язу срібна козача стріла розповідає нам про ту стратегічно важливу роль, яку грала ця річка в часи Запорізької Січі, відкриваючи козачим загонам запасний вихід до моря. Унікальний винахід людського розуму - стріла протягом багатьох тисячоліть залишалася найефективнішою і далекобійною зброєю, що здатна вразити ціль на великій відстані. Там, де меч, спис та сокира були абсолютно безсильні, стріла, що зірвалася з тугої тятиви, як «крилата смерть» безжально і невідворотно наздоганяла свою жертву.

Стріла - символ сонячної енергії, стрімкого проникнення світла, любові і смерті. У геральдиці часто використовується не вся стріла цілком, а тільки її вістря. Цей символ з вістрям догори означає прагнення до польоту до високих ідеалів та устремлінь, говорить о цілеспрямованості, о швидкості, закликає до руху в перед, до своєї мети.

У давнину кращими стрілками визнавалися скіфи і крітяни, в Середні віки - англійці. Що стосується наших лучників-козаків, то вони навряд чи поступалися за своїми бойовими якостями хваленим англійським стрільцям. Це зауваження підтверджує хоча б той факт, що у козаків була спеціальна міра довжини, що називалася «Стрілиця» і становила вона близько 225(!) метрів. Мало кому це відомо, але саме така дальність була встановлена ​​козаками для стрільби на ураження, а це значно перевищує бойові досягненням англійців!

 Золотий дзвін в проектах № 1 та 4 нам нагадує про збудовану у 1912 році церкву Пресвятої Богородиці. Адже відтоді Талаковка і стала центром Талаковської волості, в яку на той час входили п’ять сіл ті шість хуторів. В проекті № 5 дзвін подано в зелені з додатковим смисловим навантаженням, адже розміщений по центру срібної підстави, яка говорить про історичний аспект, зелений дзвін символізує, по-перше духовний розвиток та прагнення до постійного духовного вдосконалення. По-друге, знаходячись на гербі між зіркою та хрестом, він означає вічну пам’ять жертвам як радянського періоду, так і чисельних козачих опорів. Схожим по суті значенням обладає символ калини в проекті №3.

А в третє: дзвін в геральдиці - символ сильного "духовного початку". Символіка дзвона обумовлена його близькістю до музичних інструментів, та закріплює за ним функцію зв'язку між землею і небом, дякуючи його формі і положенню в просторі, завдяки яким він асоціюється з «провідником» на небеса і виступає в якості символу вищої творчої сили. У православ'ї існує ціла мова церковних дзвонів, за допомогою якого віруючі звертаються до Бога. У буддизмі і християнстві дзвін використовується для того, щоб закликати віруючих до храму на богослужіння. У різних традиціях дзвонам приписувалася магічна здатність відлякувати злих духів і демонів. У середньовічній Європі, де дзвін зазначав зміну періодів доби і супроводжував похоронні обряди, з дзвонами стало зв'язуватися уявлення про хід часу і про смертний час.

Кожен із запропонованих проектів має символи, що символізують козацтво, яке зіграло вирішальну роль в становленні сучасного селища. До «козачих» символів відносяться: срібна козача стріла в проекті № 1 та пурпурний лапчастий хрест накладений на золотий дзвін в проектах № 1 та 4. Відомо, що козаки були глибоко віруючими православними християнами. В проекті № 5 хрест розміщений по лівий геральдичний бік від дзвона. Нагадую, що сторона в геральдиці визначається с точки зору того, хто стоїть за гербовим щитом, тобто в дзеркальному відображенні. В проектах № 2 та 4 козацтво представлено у вигляді відомої козачої зброї – двох шабель, які перехрещені на зразок Андріївського хреста та представлені в сріблі. Така зброя була дуже поширена серед військових козачих загонів.

П’ятикутна Зірка - один з найдавніших символів людства, прийнятий геральдикою всіх народів, належить до числа так званих астральних знаків. В проектах №1 та 7 вона має кілька значень:

1-е значення. Основна роль червоної зірки в тому, що вона уособлює в собі нашого земляка Главінського Василя Олександровича, який загинув смертю хоробрих в Афганістані та посмертно був нагороджений орденом Червоної зірки. Його ім’ям названо вулицю де він жив, а на будівлі ОШ № 58 односельчани встановили меморіальну дошку на його честь.

2-е значення. Зірка свого масового застосування давно знайшла у якості нагород. Її зображення на погонах, на орденах, на медалях зробило п’ятикутну зірку символом доблесті, хоробрості і заслуг її власників - героїв, яких в історії селища було предостатньо. Так, із 200 жителів села, що  воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, 100 воїнів-односельців  так і не повернулися додому. Багато героїв були нагороджені орденами та медалями (що уособлює в собі зірка), яких пам’ятають і якими пишаються талаковці. На їх честь було встановлено пам’ятник в центрі села.

3-е значення. Зірка здавна служила символом вічності, а пізніше - символом високих устремлінь і вічних ідеалів та небесного захисту. Зірка на гербі нагадує про народний вислів, що місто «народилося під щасливою зіркою». П'ятикутна зірка, як і пентаграма, означає індивідуальність, натхнення та духовне виховання. Її також пов'язують із здоров'ям, чуттєвістю і силою.

4-е значення. Зірка, найдавніший символ, підказаний самою природою, втілив у собі всі найкращі значення. Найбільше захоплення і поклоніння древніх викликала Полярна зірка, що символізувала для них центр Всесвіту, навколо якого рухається весь небосхил. Людину завжди манило до високих, прекрасних і недосяжних зірок, що  вічно сторожуть нічне небо, тому з давніх пір зірка стала символом постійності та захисту. Девіз "Ad astra!" ("До зірок!") означає "До піднесеного, до ідеального!".

В проекті № 4 на нижньому срібному полі розміщене зображення палаючих зливків металу на чорній наковальні. Цей елемент говорить про початок 90-х років минулого сторіччя, що відзначається особливою сторінкою в житті радгоспу «Огородний» та самого селища Талаковка саме тим, що пов’язана з Маріупольським металургійним комбінатом ім.Ілліча на чолі з Героєм України – Бойком Володимиром Семеновичем. Саме це містоутворююче підприємство змогло запропонувати роботу багатьом талаковцям та відбудувати інфраструктуру селища в тяжкі роки становлення України, як самостійної держави.

Вогонь (на злитках) – це символ життєвої енергії, родючості, уособлення сонця і сонячного світла, божественний дар, символ очищення. Також вогонь - медіатор між небом і землею: жертвопринесення спалювали на вогні, щоб вони напевно опинилися на небесах і дійшли до богів. У вогні таїться божественна сила, яка оживляє та надихає людське серце і запалює душу. Вогонь - один з першоелементів світобудови, чоловіче активне начало; з'єднуючись з водою, він породжує життя.

Небесний вогонь - блискавка - супроводжується запліднюючим дощем. Вогонь (Вічний вогонь) - символ пам'яті про героїчні часи, про загиблих воїнів. Його значення, як символу пам’яті, схоже із іншими елементами (червона калина, п’ятикутна зірка, дзвін). У геральдиці і емблематиці вогонь означає перший проблиск світла, жертовність і вдячну пам'ять, служить життєвим дороговказом (маяк), в радянській емблематиці полум'я використовувалося як символ революції, світоч і світло знань (факел).

Досить цікавим елементом (в проекті № 3) є двокольорове зображення калини з зеленим листям та криваво червоними плодами (ягодами). Значення цих кольорів приведено нижче, в розділі «щит, метали та фініфті». В геральдиці цвітуча калина символізує пам’ять о жертвах, о тяжких часах та випробуваннях в минулому, але разом з тим означає прагнення до життя, бо виступає джерелом життєвих сил, символізує відродження, освіження, оновлення. З точки зору симеотики та символіки - символ калини слід вважати скоріше гипонимичним, ніж гиперонимичним до такого поняття, як розвиток (пріоритет замовника), тобто частково, але не повністю розкриваючим суть. Але, згідно наданих історичних матеріалів, цей символ має достатньо підстав для застосування на гербі.

Калина – найчарівніша рослина, про неї складено найбільше художніх творів, пісень, легенд, прислів’їв та загадок. З давніх-давен вона була найулюбленішою рослиною, яка росла біля чи не кожної хати українця. Калина давно стала символом України! Калина у укpаінцев - деpево незвичайно поетичне, воно символізує любов. Яскравий червоний колір, який мають стиглі ягоди калини, також уособлюють в собі дівочу кpасоту - «Ой ти, дівчино, червона калино! Уста твої рум'янi, як калина ала!».

В Укpаїні цій рослині приписується особлива сила: соpвана і пpиложена насвежо до люблячого сеpдцу, калина втішає томління. H. Костомаpов вважав калину символом жіночності – «все духовне життя жінки - її дівоцтво, невинність, любов, заміжнє життя, pадість, гоpесть, почуття - все це знаходить своє відображення в калині». Коливання калини, нахил її гілок до землі - символ жіночої печалі. Калина хитається - що дівчина побивається за коханим - «під калиною укpаїнська жінка шукає порятунку від смути, під нею сидячи плаче»...

Скіфські кургани, розташовані на території сучасного селища, представлені в проекті № 4. Скіфи, що жили на території України з VII до ІІІ-ІІ ст. до Р.Х., залишили по собі велику кількість курганів-могил. Це був вольовий, сильний, мудрий народ. Вони прийшли до Північного Причорномор'я з глибин Середньої Азії й жили тут до III століття н.е. Тисячу років історія цієї землі була пов'язана з їх ім'ям. З часом скіфи розсіялися серед інших народів, змішалися з сарматами, готами, слов'янами. Але цікаво, що навіть літописець Київської Русі називає територію, де жили слов'яни, Великою Скіфією, настільки довга є пам'ять про них.

Кургани були уособленням належності землі предкам, вони неодноразово використовувалися для поховань і містили в собі різноманітні культові споруди. Разом з тим кургани позначали кордони розселення окремих племен, вони простягалися вздовж давніх шляхів, що зараз дає нам можливість вивчати по них стародавню топографію. Кургани втілювали в собі образ Всесвіту, їх напівсферична форма розумілася як небесна сфера, а кам'яне кільце по підошві (кромлех) слугувало кордоном між світом живих та померлих. Землі навколо курганів-могил вважалися магічними.

Щит, метали та фініфті:

Основою гербів є древній полянський щит (закруглений нижньою частиною), обрамлений жовтою полосою. Така форма поширена у сучасній українській геральдиці. Щит розташований на бронзовому картуші та увінчаний срібною трьохглавою мурованою короною, що означає міський (селищний) статус поселення.  

Золото - король всіх металів, символізує знатність, могутність і багатство. Золото - символ найвищої цінності та величі.

Срібло (метал) - означає невинність, чесність, відвертість та чистоту також правдивість, божественну мудрість та примирення.

Лазур (синій колір) - загальновживаний колір в українській геральдиці, вказує на чисті води річки  Кальміус, говорить про її красу та велич. В геральдиці лазур символізує вірність, бездоганність та великодушність.

Червлень (червоний колір) - колір крові, небезпеки, самопожертви, тяжкої праці, мужності, героїзму та перемог. Також означає життєстверджуючу силу, свято та красу.  Червлень  - домінуючий колір в усіх представлених проектах, він вказує на попередню назву хутора, що походила від прізвища відомого своєю жорстокістю - пана Краснянського, навколо володінь якого і був розташований хутір. Слід зазначити, що розкриття легенд та переказів, щодо походження назви поселення – вважається найпріоритетнішою задачею в геральдиці. При цьому це стосується як сучасних, так і минулих назв, які з часом були скасовані.

Зелень (зелений колір) – по своєму значенню він схожий на опис калини - означає відродження, процвітання, стабільності і благополуччя, символізує мальовничу природу місцевого краю та багаті врожаї, також означає весну, радість, надію, а головне – розвиток і достаток.

Пурпур (пурпурний колір) – традиційний колір українського козацтва в геральдиці він також символізує гідність, силу, могутність, верховенство, благочестя, помірність та щедрість.

Чернь (чорний колір) - соболь, діамант - в геральдиці традиційно символізує розсудливість, смирення, сталість у випробуваннях, скромність, спокій, землю, холод та обережність.

ВАРІАНТ №1